Пункти незламності — головна публічна відповідь Києва на довгі блекаути, але цифра на карті нічого не говорить про готовність. Станом на 1 січня 2026 року в столиці було розгорнуто 1 270 таких локацій, і це майже все, що відомо публічно: ані нормативу «скільки пунктів на район», ані державного стандарту стійкості, ані оприлюднених даних про оснащення не існує. Перед зимою 2026/2027 це означає, що перевірити обіцянку ззовні неможливо.
Коротко про головне
- 1 270 пунктів незламності в Києві станом на 1 січня 2026 року; найбільше — у Шевченківському районі, найменше серед відомих даних — у Печерському (63).
- По мережі ДСНС в Україні на 20 липня 2026 року з 646 діючих пунктів вимогам оснащення повністю відповідали лише 306.
- 187 пунктів потребували доукомплектування, з них 184 — через відсутність терміналів Starlink.
- РНБО затвердила План стійкості Києва 5 серпня 2026 року, скоротивши кошторис із 67 до 37 млрд грн.
Як з’явилася мережа і що змінилося торік
Пункти незламності працюють в Україні з листопада 2022 року як відповідь на удари по енергетиці. У січні 2026-го, після масованої атаки 9 січня, у Києві одночасно діяло понад 1 200 таких локацій: близько 300 багатоповерхівок лишалися без опалення, а світло подавали приблизно по три години з перервами на десять і більше.
19 січня 2026 року Кабмін постановою №47 змінив порядок функціонування мережі: якщо системи життєзабезпечення не працюють понад 48 годин, стаціонарні пункти можуть переходити в режим опорних — цілодобово та зі спальними місцями. Запровадження опорних пунктів анонсував віцепрем’єр Олексій Кулеба.
Чому кількість пунктів не дорівнює готовності
Проблема київської мережі не в кількості, а в тому, що за цифрою немає перевірюваних характеристик.
Немає стандарту стійкості
На державному рівні досі бракує критерію, за яким можна визначити, чи є об’єкт стійким. Директор КП «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась пропонує трикроковий критерій інфраструктурної стійкості саме тому, що такого інструменту немає. Законопроєкт №15487 про Національну програму «Пункти незламності нового покоління» з оновленими стандартами на момент збору фактури був лише зареєстрований.
Немає нормативу на район
Розподіл пунктів між районами столиці різниться в рази, але жодного правила, скільки їх має припадати на район чи на кількість мешканців, у відкритому доступі немає. Так само немає публічного розрахунку енергетичної автономності районів — скільки годин або діб конкретний район протримається без зовнішнього живлення.
Дані про підготовку закриті
Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА відмовився розкривати моделі та номери договорів по когенерації, посилаючись на гриф «Для службового користування». Через це неможливо зіставити заявлену розподілену генерацію з реальним резервом конкретного району.
Загальна картина проміжна: система резервного живлення збудована лише частково й не для всіх
Такий висновок зробив автор Texty.org.ua Олександр Куриленко в матеріалі від 6 серпня 2026 року про підготовку столиці до зими.
Конкретика та деталі
- 1 270 пунктів незламності в Києві на 1 січня 2026 року: Дарницький — 150, Деснянський — 147, Дніпровський — 136, Голосіївський — 133, Оболонський — 128, Солом’янський — 117, Святошинський — 114, Подільський — 104, Печерський — 63.
- Мережа ДСНС по Україні на 20 липня 2026 року: 646 діючих пунктів, 306 повністю оснащених, 187 — потребують доукомплектування.
- 184 пункти з цих 187 не мають терміналів Starlink, тобто ризикують лишитися без зв’язку саме під час тривалої аварії.
- Постанова КМУ №47 від 19 січня 2026 року — режим опорних пунктів при відключеннях понад 48 годин.
Що це означає та що буде далі
Для мешканця це означає, що адреса найближчого пункту ще не гарантує там ані зв’язку, ані спального місця, ані власного резервного живлення. Скільки пунктів Київ розгорне на зиму 2026/2027 і скільки з них стануть опорними, публічно не оголошено — свіжих загальноміських і районних цифр за літо 2026 року немає.
Отримати цей зріз можна лише через інформаційні запити до КМДА та управління ДСНС у Києві: скільки пунктів мають генератори, запас пального і Starlink, який норматив покриття по районах і чи існує розрахунок автономності. До відповідей 1 270 лишається цифрою обіцянки, а не показником готовності.
Часті питання
Скільки пунктів незламності в Києві?
Станом на 1 січня 2026 року в столиці було розгорнуто 1 270 пунктів незламності. Свіжіших загальноміських даних за літо 2026 року в публічних джерелах немає.
Що таке опорний пункт незламності?
Це режим роботи стаціонарного пункту, запроваджений постановою Кабміну №47 від 19 січня 2026 року. Якщо системи життєзабезпечення не працюють понад 48 годин, такий пункт може працювати цілодобово та зі спальними місцями.
Чи всі пункти незламності мають зв’язок і резервне живлення?
Ні. По мережі ДСНС в Україні на 20 липня 2026 року з 646 діючих пунктів вимогам оснащення відповідали 306, а 184 не мали терміналів Starlink. Окремих даних по столиці немає.
Чому немає даних про енергетичну автономність районів Києва?
Публічного розрахунку, скільки конкретний район протримається без зовнішнього живлення, не оприлюднено. Частину інформації про обладнання КМДА закрила грифом «Для службового користування».
